Село Мала Киріївка

Село Мала Киріївка, входить до складу Осіївської сільської ради.

Розташоване за 4 км від с. Осіївка.

Площа населеного пункту 223,4 га.

Населення-610.

Кількість дворів - 230

День села 30 грудня.

На території села до його заснування ріс ліс. Мала Киріївка отримала свою назву після того як пан з с. Великої Киріївки переселив свого сина Кирилюка в яр. Він побудував тут хати, давши початок селу Мала Киріївка. Село було засноване за 100 років до побудови церкви, а церква була збудована в 1662 році. Дзвіниця біля церкви збудована паном Шебреком, а церква збудована на кошти прихожан.

В 1862 році була збудована школа біля церкви. В перший рік роботи школи навчалося 12-15 учнів. В 1890 році був присланий перший вчитель Федір Щитенюк.

Під час війни 1914 року через село фронтом проходили австрійці, німці, поляки. Австрійці стріляли з гармат по хатах.

До революції 1917 року в селі жили пани: Брикульський, Змійовський, Шабаловський. В Малій Киріївці до революції було багато безземельних селян, яким доводилось брати землю у багатіїв в оренду. з переходом землі у власність держави біднота одержала землю на вічне користування.

З 1924 року по 1935 рік головою Малокиріївської сільської ради був Омелян МВ 1930 році перейшли на сільськогосподарську артіль-колгосп, під назвою " Правда". Колгосп " Правда" являв собою невелике об'єднання з 20-39 господарств-сімей, яке з часом збільшувалось і вже в 1934 році налічувало до 50 господарств-дворів.

В 1934 році були організовані колгоспи "І-ше Травня", та колгосп ім. Любченка. які потім об'єдналися в колгосп ім. ХYІІІ з'їзду. Техніка для обробітку землі була дуже примітивна. Користувались одним трактором, присланим з Устянської МТС, в основномувикористовувалась кінська сила. Так звані "куркулі" виступали проти організації колгоспу, ховали сільськогосподарський інвентар, гноїли в ямах хліб. Перехід селянських мас до суспільної колективізації супроводжувався рішучою боротьбою проти "куркульства".

Селяни поставили питання про вигнання їх з території села, кофісковано засоби виробництва і передано у власність колгоспу.

Для боротьби під час Великої Вітчизняної війни був організований партизанський загін на чолі з Степаном Печеним. Зрадниками були видані списки учасників партизанського руху фашистам, які розправилися з Ф. Солтановським сестрами В. А. Ковригою та О. А. Ковригою., Д. І. Главацьким та іншими. Партизани були спочатку розстріляні, а потім повішані в Бершаді, їх хати спалили.

Після звільнення села колгоспники взялися за відбудову свого господарства. В Малій Киріївці так само залишились два колгоспи- ім. ХYІІІ з'їзду ( голова Іван Бондар) та " Правда" ( голова Трохим Бучок). Господарство було дуже бідне, в кожному колгоспі було по одній автомашині. "газон".

Трактори надалі постачали з Устянської МТС. Поле здебільшого доводилось обробляти вручну.

У 1950 році колгосне господарство було забезпечено кваліфікованими кадрами. Головою колгоспу був призначений М. М. Фомічев. Під його керівництвом розгорнулася боротьба за культуру полів та забезпечення їх місцевими добривами.

Жителі села активно здобувають освіту. Всі діти шкільного віку охоплені восьмирічним навчанням, а доросле населення здобуває освіту в вечірній середній школі та екстерном. Поступово збільшується фонд книг сільської та шкільної бібліотеки.

Під час укрупнення колгоспів у 1960 році колгосп ім. Хрущова с. Малої Киріївки був приєднаний до колгоспу ім. Жданова. Припиняється робота церкви, а пізніше в 1962 році будинок її руйнується. В цей час розгортається дійове соціалістичне змагання за підвищення врожайності. в 1965 році за успіхи у вирощуванні цукрових буряків голову колгоспу М. М. Фомічева нагороджено орденом " Знак Пошани". В цей час закінчується будівництво восьмирічної школи. У 1967 році на честь 50-річчя Жовтневої революції було відкрито школу.

У 1971 році у зв'язку з переходом на іншу роботу Фомічева, головою колгоспу було обрано П.П. Царюка. Всю роботу було зосереджено на виконанні народногосподарських планів, на підвищення врожайності культур. Починається будівництво нових приміщень для тварин, нового магазину. Колгоспне виробництво було забезпечено кваліфікованими кадрами. На допомогу ланковим і всім працівникам колгоспу прийшов агроном В. М. Бучок. З його приходом розпочалося агронавчання з ланковими.

В селі побудовано медпункт, баню. Розпочато будівництво Будинку культури. Викопано великий ставок. Побудовано шосейну дорогу, яку потім заасфальтовано.

Під керівництвом голови колгоспу М. Ф. Хливнюка колгосп вийшов в число передових.

Мала Киріївка споконвіку славилася гончарами. Варто згадати Афанасія Афанасійовича Понька, який відомий далеко за межами Бершадського району, а його вироби можна побачити і в районному краєзнавчому музеї.

В селі народився Герой Радянського Союзу Григорій Лазарович Івашко.

Григорій Лазарович Івашко народився в 1921 році в с. Мала Киріївка. в селянській родині. Працював у колгоспі у колгоспі механізатором. У Радянській Армії з 1940-го року, учасник Великої Вітчизняної війни з квітня 1944-го. Воював на Першому та Другому Українських фронтах.

Загинув 25 січня 1945 року в бою при форсуванні ріки Одер. Похований у братській могилі м. Болеславіце у Польщі.

За зразкове виконання бойових завдань в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, проявлені при цьому відвага і героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року Григорію Лазаровичу Івашко посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Нині в селі діють ЗОШ І-ІІ ступенів, сільський клуб, бібліотека, ФАП.

Центральні вулиці асфальтовані, другорядні з твердим покриттям.

Церква с.Мала Киріївка

Сільський клуб с.Мала Киріївка

Меморіал загиблим воїнам с.Мала Киріївка

Малокиріївська ЗОШ І –ІІст.